ПРОПА́ХЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПАХТИ́ТИСЯ, хчу́ся, хти́шся, док. 1. Насичуватися пахощами, просякати запахом чого-небудь. Він пропахчується дикими запахами полів і проймається сонячним настроєм (Сміл., Пов. і опов., 1949, 6).

2. тільки недок. Пас. до пропа́хчувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 252.