ПРОПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Панувати якийсь час. — Обрали мене [старостою] та одразу ж: давай, пан, яйки [яйця], масло, хліб та пшеницю і всяку пашницю. Еге, думаю, тут пропануєш (Збан., Єдина, 1959, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 250.

Пропанувати, ну́ю, єш, гл.

1) Пробарствовать.

2) Процарствовать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 475.