ПРОПАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пропагува́ти. Величезну роль у світовому поширенні вчення Станіславського відіграло пропагування його системи за кордоном (Мист., 1, 1963, 12); Збирання і пропагування дорогоцінних скарбів волинського фольклору стало однією з ланок творчої діяльності багатьох самодіяльних хорових колективів (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 247.