ПРОНУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́ди́шся, док. Нудитися (у 1 знач.) якийсь час. — Увесь день пронудилася сама, — як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас… (Вас., І, 1959, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 245.

Пронудитися, джуся, дишся, гл. Проскучать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 474.