ПРОНИ́КЛИВИЙ, а, е. 1. Який глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно оцінює когось, щось, розбирається в чомусь. «Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (Рильський, III, 1955, 15); Мирон Кіндратович був людиною вольової витримки і глибоко проникливий. Він догадався, який черв’як підточив серце Марті (Вол., Самоцвіти, 1952, 38); Я хотів змінити цю тему і відбувся жартом: — Математики, на жаль, не завжди бувають проникливими психологами (Гур., Новели, 1951, 198); // Здатний проникати в сутність чого-небудь. Проникливий розум і військовий досвід Хмельницького відразу оцінили всю перевагу вибраної Богуном позиції (Кач., II, 1958, 416); // Який вдало передає суть чого-небудь; глибокий. Хороші й проникливі праці про доробок автора «Вершників» [Ю. Японського] з’явилися у нас після його смерті (Рильський, Веч. розмови, 1964, 199).
2. Який виражає які-небудь почуття, настрої і т. ін. [Кассандра:] Не знаю я нічого, тільки бачу кривий гієни погляд, тільки чую проникливий хижацький голос (Л. Укр., II, 1951, 107); Після вечері катеринославець, підвівшись із-за столу, став дякувати хазяйці. — Спасибі за хліб, за сіль, — промовив він зі щирою, проникливою теплотою в голосі (Гончар, II, 1959, 160); Обличчя у боцмана лагідне, голос проникливий (Ткач, Жди.., 1959, 45); // Який викликає які-небудь почуття, настрої і т. ін. За парканом збиралися люди і зачаровано слухали глибоку, проникливу, як найщиріші думки людини, музику (Ів., Вел. очі, 1956, 80); Ось де [в гуморесках О. Вишні] прониклива разюча сатира! (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 105); «Партія — розум, честь і совість нашої епохи». У цих проникливих словах.. визначено характерні риси нашої партії (Ком. Укр., 6, 1973, 49).
3. Пильний, спостережливий, гострий (про очі, погляд і т. ін.). Її холодний, проникливий погляд і гостре кам’яне лице змінилося, зм’якло, і вона в одній хвилі забула все (Коб., І, 1956, 242); З незнайомого портрета на Головацького глянули м’які, проникливі очі, в яких світився зогрітий любов’ю глибокий розум (Жур., До них іде.., 1952, 38); Її неприємно вразили його сірі, проникливі очі. Він, здається, бачив ними наскрізь (Хижняк, Тамара, 1959, 30).
4. Який проникає куди-небудь. Був саме гострий грудень, і прониклива студінь в’ялила все довкола (Коб., II, 1956, 109); Було зовсім темно, накрапав гнилий, всюди проникливий дощик (Голов., Крапля.., 1945, 46); // Який неприємно діє на слух (про звуки). Проникливий крик.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 242.