ПРОМОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Мордуватися якийсь час. — Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забирайте його (Сл. Гр.); Прийшов п’яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 237.

Промордуватися, дуюся, єшся, гл.

1) Промучиться.

2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк.

3) Пробѣсноваться. Прийшов п’яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 473.