ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. 1. Молотячи, вибивати зерно з колосся, волоття, насіння з стручків і т. ін. Промолочувати просо.

2. тільки док. Молотити (у 1 знач.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 237.