ПРОМКНУ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до промкну́ти. Місяць пливе серед неба. Під ним легкі, промкнуті наскрізь жовтим світлом хмарки (Н.-Лев., III, 1956, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 234.