ПРОМИСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.

1. Власник капіталістичного промислового підприємства. Устина побивається за чоловіком і проклинає промисловця, що відібрав у неї господаря (Чорн., Визвол. земля, 1950, 10); Тепер до Одеси — в сподіванні податися за кордон — з’їхалися наймогутніші петроградські банкіри, московські мануфактурники, промисловці Донбасу й Кривого Рога (Смолич, V, 1959, 10).

2. Людина, яка працює в промисловості. Наші промисловці і будівельники змагаються за те, щоб знову збільшити темпи приросту продукції, підвищити продуктивність праці (Хлібороб Укр., 8, 1967, 1).

3. рідко. Те саме, що промислови́к 1.Одночасно на схід, у невідомі землі, просувалися російські селяни і промисловці,.. які полювали на хутрового звіра, особливо на соболів (Іст. СРСР, І, 1957, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 229.