ПРОМЕРЕ́ЖАНИЙ, ПРОМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промере́жати, промере́жити. Просто над невисоким будинком, промережаним тінями голих віт, нависла довга хмара, схожа на гострий меч (Коп., Тв., 1955, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 226.