ПРОМЕНИ́СТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до промени́стий 1, 2. Очі їй блищали. Довгі темні вії підкреслювали їх променистість (Собко, Шлях.., 1948, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 225.