ПРОМЕ́КАТИ, аю, аєш. Док. до ме́кати. Промекала коза; — Е-е-е-е-е… — так само чемно промекав пан Оврам, бо.. голос у тій халепі таки втратив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 224.

Промекати, промекекати, промекеке́кати, каю, єш, гл. Проблеять.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 471.