ПРОМАРУ́ДИТИ, джу, диш, перех. і неперех., розм. Док. до мару́дити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 222.