ПРОМА́РИТИ, рю, риш, док. Марити якийсь час. Я поспішив додому. Впав у ліжко і промарив усю ніч. Все мені снились собачі та котячі пащі, з яких полум’ям виривались дикі ноти Івової музики (Збан., Мор. чайка, 1959, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 222.