ПРОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Безрозсудливо, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність; промарнувати. Сергій, допавшись до батькового добра, програв, промайнував.. усе своє добро (Н.-Лев., V, 1966, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 221.