ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 221.