ПРОЛОНГА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Дія за знач. пролонгува́ти. Пролонгація векселя.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 220.