ПРО́ЛИЗ, у, ч., розм., рідко. Те саме, що про́лизень. Став [О. Гервасій] пригадувать молоді літа, як і він бувало на конику виграє за зайцями та за вовками. Аж зирк, — заєць у пролизі чмиха (Свидн., Люборацькі, 1955, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 216.

Пролиз, зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, заєць у пролизі чмиха…. бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Св. Л. 95. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 470.