ПРОКОРОТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., розм. Док. до корота́ти. Ой, піду я у садочок, Час прокоротаю.. Пісню заспіваю (Г.-Арт., Байки.., 1958, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 207.