ПРОКО́РМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОКОРМИ́ТИСЯ, кормлю́ся, ко́рмишся; мн. проко́рмляться; док., розм.

1. Те саме, що прогодо́вуватися. — Гей, гей, якби-то мені відки інде прокормитися, не поглянув би я навіть на тото вуглярство (Фр., І, 1955, 51).

2. тільки недок. Пас. до проко́рмлювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 207.