ПРОКОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Док. до коректува́ти.

2. також без додатка. Коректувати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 206.