ПРОКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, док., перех. Приготовляти продукти харчування (м’ясо, рибу і т. ін.), піддаючи коптінню (див. копті́ння1). Ковбаси можна коптити у димовій трубі печі. Дим, проходячи через трубу, обволікає ковбаси і прокопчує їх (Укр. страви, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 206.