Про УКРЛІТ.ORG

проковувати

ПРОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех.

1. техн. Обробляти метал куванням. Проковуючи два куски заліза, нагрітих до високої температури, майстри впевнювались, що вони приварюються один до одного, тобто молекули одного куска проникають в об’єм другого куска (Наука.., 1, 1955, 10).

2. тільки док., також без додатка. Кувати (див. кува́ти1) якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 204.

вгору