ПРОКО́ВЗАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до проко́взати. Мене не тягло навіть на проковзані по тротуарах стежки (Сміл., Сашко, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 203.