ПРОКИП’ЯЧЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокип’яти́ти. Після укладання яблук.. бочки негайно заливають через шпунтові отвори розсолом і закривають дерев’яними пробками (бажано з прокладкою з чистої мішковини, прокип’яченої у воді) (Колг. Укр., 8, 1957, 35); Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип’яченою олією або присипками (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 199.