ПРОКВО́ЛОМ, присл., розм. Те саме, що прокво́листо. Прокволом ніч котиться над селом і над полем (Рильський, Марина, 1944, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 197.