ПРОКАЧА́ТИСЯ¹ див. прока́чуватися.

ПРОКАЧА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док. Качатися якийсь час. — Всю ніч я прокачався безсонний на постелі (Фр., IV, 1950, 393); // розм. Пролежати, хворіючи якийсь час. [Яків:] За грубіянство мене зразу вихворостили так, що з місяць прокачався… (Кроп., III, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 196.

Прокачатися, ча́юся, єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Харьк. Два тиждні хвора прокачалася.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 468.