ПРОКА́ТУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ПРОКАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Їздити на чому-небудь або в чомусь для розваги, для вправ; кататися. Всім було гарно, весело, — нікому не хотілось їхати додому; посідали в санки й поїхали прокатуватись далі в ліс (Н.-Лев., III, 1956, 144); Так добре б прокататися тепер на човні, освіжити голову (Коцюб., І, 1955, 154); — Хочеш на автомобілі прокататись? З вітерцем, га? (Гончар, II, 1959, 101); Бути коло трактора й не прокататися? Ні, це вже зверх усякого терпіння (М. Ол., Чуєш.., 1959, 77).

ПРОКА́ТУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. до прока́тувати². Скрізь, де плавиться і прокатується метал, коксується вугілля, видобувається і збагачується руда, використовують складне технологічне устаткування (Наука.., 12, 1956, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 196.