ПРОКА́ТНИЙ1, а, е. Прикм. до прока́т1. Для найбільш ефективного використання сільськогосподарських машин [у 1920 р.] у селах створювались машинні прокатні пункти (Іст. УРСР, II, 1957, 184); Намітили п’ятьом дворам жати… А жатки [взяти] у Чирви та на прокатній станції одну. От коней — трудніш (Головко, І, 1957, 274); Послугами прокатних пунктів речей домашнього вжитку щодня користуються сотні киян — робітники, службовці, студенти (Веч. Київ, 17.Х 1958, 1).
ПРОКА́ТНИЙ2, а, е.
1. Прикм. до прока́т2. А без тебе трудно нам — Ми й на зборах згадуєм На заводі трубному, У цеху прокатному (Ус., І сьогодні.., 1957, 61); Все ширше застосовується електроніка для автоматизації прокатного виробництва (Наука.., 1, 1960, 9); // Признач. для прокату (див. прока́т2 1). Через прокатний стан болванка золота проходить і стає все довша і тонкіша… (Сос., Близька далина, 1960, 29); Прокатний агрегат вийде з ладу, якщо не буде добре змащений (Роб. газ., 11.I 1966, 3); // у знач. ім. прока́тний, ного, ч., розм. Цех, де відбувається процес прокату (див. прока́т3 1). Гості ввіходять в прокатний, бачать гарячу заграву (Шпорта, Запорожці, 1952, 70); — Мені в прокатному, та ще на чужому заводі, нелегко було, — зітхнув Радивон Панасович (Кучер, Трудна любов, 1960, 400).
2. Який виготовляється способом прокатування (див. прока́тування2). Від блумінга починається перетворення злитка металу в рейки, балки, листи, труби, дріт і багато-багато профілів прокатної продукції (Наука.., 7, 1955, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 195.