ПРОЗРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прозріва́ти. У незакінченому оповіданні без назви.. Панас Мирний показує політичне прозрівання героя твору — Петра, висловлює віру в революцію (Іст. укр. літ., І, 1954, 384); Кропивницький не був революційним письменником, але його гуманізм і демократизм, невтомна боротьба проти сил реакції принесли багато користі революційному прозріванню народних мас (Збірник про Кроп., 1955, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 186.