ПРОЖЕ́КТОРНИЙ, а, е. Прикм. до проже́ктор 1. Чим більше в одиниці об’єму повітря вздовж траси прожекторного променя міститься частинок, що розсіюють світло, тим чіткіше видно прожекторне проміння (Наука.., 7, 1957, 8); Яскраві пасма світла з височенних прожекторних щогл лягли на колії (Рад. Укр., 4.VIII 1951, 2); // Здійснюваний за допомогою прожекторів. Щоб краще освітлювались на площах і вулицях столиці портрети, панно, запроваджується прожекторне підсвічування (Веч. Київ, 3.ХІ 1967, 3); // Оснащений прожекторами (про військові підрозділи). Тяжкий шлях по дорогах війни судилося пройти Катерині. Під Воронежем була коректувальницею у прожекторних частинах (Веч. Київ, 17.III 1969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 179.