ПРОЕКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок.

1. перех. Складати, розробляти проект (у 1 знач.). [Кречет:] Проектуючи санаторій, ви мусили думати над тим, щоб кожна лінія, форма несла сонце, радість, бадьорість… (Корн., І, 1955, 112); — А що коли тобі доведеться проектувати міжзоряний корабель? (Донч., V, 1957, 233); Проектуючи закладання садів на схилах, до цієї роботи треба залучити землевпорядників, грунтознавців і спеціалістів садоводів (Колг. Укр., 3, 1962, 36); // Конструювати що-небудь. Раптом не сподобається [Мурашку] стара садова поливальниця, якою роками всі користувались, і він уже проектує іншу (Гончар, Таврія, 1952, 242).

2. перех., з інфін. і неперех. Планувати, намічати здійснити що-небудь. Лопату, про всяк випадок, все ж таки поставили, як проектував Панас (Кач., Вибр., 1947, 190); Він проектує на цьому місці розробляти кам’яні кар’єри (Донч., II, 1956, 277); * Образно. Формувати свідомість і смаки дітей та молоді сьогодні — значить реально проектувати майбутнє (Мист., 1, 1967, 17).

ПРОЕКТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех.

1. мат. Зображувати на площині яку-небудь просторову фігуру.

2. спец. Передавати на екран проекцію (у 2 знач.). Освітлювальна оптика освітлює кадр, а проекційна — проектує освітлений кадр на екран (Пересувні кінопр., 1959, 18); * Образно. Щедре.. сонце визирає з-за пожовклих кленів і б’є розгонисто у високі вікна, проектуючи на протилежній стіні великі гарячі квадрати (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 177.