ПРОЕ́КТ, у, ч.

1. Сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів тощо), необхідних для зведення споруд, виготовлення машин, приладів і т. ін. [Ліда:] Ви ж перший доручили мені скласти проект нашого велетня-санаторію (Корн., І, 1955, 92); У Москві відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченкові, споруджений за проектом С. Волнухіна (Мист., 5, 1957, 4); За проектами і розробками харківських інститутів споруджені сотні сучасних заводів, фабрик, електростанцій, шахт (Ком. Укр., 3, 1970, 36).

∆ Типови́й прое́кт див. типови́й.

2. Попередній текст якого-небудь документа, що виноситься на обговорення, затвердження. Проект Директив XXIV з’ізду нашої партії є новим важливим вкладом у розвиток теорії марксизму-ленінізму, в практику комуністичного будівництва (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 69); Проекти рішень та інші матеріали не рекомендовано оголошувати на засіданнях. Вони мають бути надруковані і вручені заздалегідь для того, щоб кожний міг вносити конкретні пропозиції та поправки (Рад. Укр., 10.I 1969, 2); // Щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах (про літературний твір, лист, доповідь і т. ін.); начерк. Сергій і Павло швидко накидали проект листа Русову і прочитали його товаришам (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 58).

3. Задуманий план дій; задум, намір. Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Коцюб., І, 1955, 222); Аркадій, не вважаючи за доцільне наперед розголошувати свій задум, спершу поділився проектом з своїм двоюрідним братом (Вільде, Сестри.., 1958, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 176.