ПРОДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОДРІБОТА́ТИ, очу́, о́чеш, розм. Док. до дріботі́ти, дрібота́ти. Дрібним чернецьким кроком продріботіли вони за митрополитом слід у слід і спинились обабіч митрополитового крісла, закам’янівши (Смолич, Мир.., 1958, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 172.