ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. З труднощами пробиратися через що-небудь, чіпляючись за щось, роблячи собі подряпини. Як я тудою уперше продряпався, то пика в мене стала, як писанка (Вовчок, VI, 1956, 339).

2. тільки недок. Пас. до продря́пувати 1. Радянські археологи недавно відкрили в Новгороді древньоруські берестяні грамоти (написи на бересті продряпувались кістяними знаряддями) (Іст. УРСР, І, 1953, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 173.