ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОДО́ВЖИТИСЯ, иться, док.
1. Тривати, розвиватися, відбуватися не зупиняючись; поновлюватися (після перерви). Звук більше не продовжувався. Він постояв у повітрі, як міраж (Ю. Янов., І, 1958, 85); Маковей, нарешті, збагнув, що з настанням свята великий наступ не може кінчитись, він мусить продовжуватись, доки на шляху будуть вороги (Гончар, III, 1959, 441); Еней хотів, щоб окошилась Біда і більш не продовжилась, Щоб не пропали всі з коша (Кота., І, 1952, 111); Розмова продовжилася; * Образно. Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду (Тич., II, 1957, 176); // безос. Хмари застигли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею, і так продовжувалося хвилину-дві (Тют., Вир, 1964, 84).
2. перев. док. Розтягтися на довший час, стати довшим за часом. Відпустка продовжилась на тиждень.
3. Простягатися на якусь відстань, не кінчатися. * Образно. І навколо серця у мене та дорога все полонила, Все омріяне і почате, що змальовував, скільки міг, Я продовжуюся у небо, відчуваю невидні крила, Як маленьке орля, що вперше залишає гнізда поріг! (Мал., Листи… 1961, 11).
4. тільки недок. Пас. до продо́вжувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 171.