ПРОДИСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продискува́ти; // у знач. прикм. На продискованій ділянці насіння озимої пшениці загортається рівномірно щодо глибини, потрапляючи на ущільнений шар (Хлібороб Укр., 9, 1965, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 169.