ПРОДЕШЕВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. продешевля́ться; док., рідко. Те саме, що продешеви́ти. — Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. За таку молоду та хорошу дівчину правте добру ціну! — жартувала Мар’ я (Мирний, III, 1954, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 167.