ПРОДЕ́РЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Бути в певному стані якийсь час (про погоду). Вася добре знав голос і розмову хвиль, коли море не грає, а тільки дихає. Вони говорили йому про те, що кілька день [днів] продержиться хороша погода (Собко, Скеля.., 1961, 77).

2. перен. Держатися (у 7 знач.) якийсь час. Нехай собі землю відібрали у них денікінці. Нічого, довго вони не продержаться (Цюпа, Три явори, 1958, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 167.