ПРОГУЛЯ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до прогуля́ння. Ой, як жаль мені прогуляннячка І свого прибираннячка, (Н.-Лев., II, 1956, 423).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 164.