Про УКРЛІТ.ORG

прогулькнути

ПРОГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гу́лькнути. Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку (Загреб., Диво, 1968, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 164.

вгору