ПРОГРАМУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. програмува́ти. Програмування роботи стана дає змогу прокатувати злитки на найкращому, найпрогресивнішому режимі, що значно збільшує випуск продукції (Наука.., 1, 1960, 10).

2. Розділ математики, що розробляє методи складання програм. Формалізація процесів керування та інформації, пов’язаних із сприйняттям людиною художніх творів, є реальною основою для програмування, і це дозволяє застосувати кібернетичні пристрої для потреб науки про літературу та мистецтво (Рад. літ-во, 6, 1966, 11); Застосування кібернетики у будівництві, широке використання сучасної обчислювальної техніки і математичного програмування дозволяють швидко й упевнено знаходити у кожному конкретному випадку оптимальні рішення (Наука… 10, 1963, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 158.