ПРОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

1. неперех. Господарювати якийсь час.

2. перех., розм. Погано господарюючи, втратити що-небудь; витрачати щось не по-господарському. І корови, і воли — усе прогосподарював (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 156.

Прогосподарювати, рю́ю, єш, гл.

1) Прохозяйничать.

2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.