Про УКРЛІТ.ORG

прогонистий

ПРОГО́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гінки́й 1, 2. Високий прогонистий дуб… виняткової будівельної стрункості гордовито підносився над низькорослими гіллястими в’язами (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 410); Перекладач, молодий, прогонистий.., з нахабними очима, схованими за скельцями пенсне, відкашлювався, прочищаючи горлянку для затяжної мови (Загреб., Диво, 1968, 84); Чиста душею, сповнена райдужних мрій, блакитноока і прогониста, легка в ході і завжди радісно усміхнена, вона здавалася втіленням краси, доброти і щастя (Вітч., 4, 1971, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 155.

вгору