ПРОГОЛОСУВА́ТИСЯ, у́ється, док. Пас. до проголосува́ти 1. Хоч суперечки йшли гарячі, постанова проголосувалася цілком однодумно (Бабляк, Жванчик, 1967, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 154.