ПРОГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш. Док. до гогота́ти і гоготі́ти. Мов грім прогоготів селом (Фр., X, 1954, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 153.