ПРОГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех. Покрити або просочити гноєм; угноїти. Прогноїти поле.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 153.

Прогноїти, гною́, їш, гл.

1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.

2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.