ПРОГНОЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до прогнозува́ти. Останнім часом наука все більше набуває прогнозуючого характеру, все частіше погляди вчених звертаються у найближче і віддалене майбуття (Наука.., 6, 1970, 28); Передбачення, наукове прогнозування дасть інформацію архітекторові. Ось чому потрібний науковий центр і прогнозуюча наука про міста майбутнього, які будуються сьогодні (Веч. Київ, 19.VІІІ 1971, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 153.