Про УКРЛІТ.ORG

прогинатися

ПРОГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Під дією ваги або сили робитися увігнутим або вигнутим. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються: ..такою кремезною була його постать (Шовк., Інженери, 1956, 91); Під ногою тихо писнула вода, і земля почала прогинатись (Стельмах, II, 1962, 68); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, II, 1959, 144); // Набувати ввігнутої форми чи форми зигзага. Жалісніє і низький лобик, а на ньому прогинаються розгонисті бровенята (Стельмах, І, 1962, 155); Іноді після народження лошата погано стають на ноги, які надмірно прогинаються в путових суглобах (Конярство, 1957, 98); // Згинатися, нахилятися під власною вагою (про віття). Вони з берега обережно скочили на кладку, над якою прогиналось гілля верб (Стельмах, II, 1962, 147).

2. тільки недок. Пас. до прогина́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 149.

вгору