ПРОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док.

1. перех. Витратитися на ворожіння.

2. неперех. Ворожити (у 1 знач.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 145.